Самосвіта

Тема: Здоров я та фізичний розвиток дітей раннього віку.

Проблемні питання. Дата виконання.  Форма роботи.

1. Вікові можливості фізичного розвитку дитини. Освітні завдання.

ВересеньТези

2. Фізкультурно - оздоровчі заходи

Жовтень

Тези

3.Малі форми активного відпочинку

під час організованої навчально-пізнавальної діяльності

Листопад

Консультація

4. Фізкультурні розваги

Грудень

Бесіда

5.Загартувальні й лікувально-профілактичні процедури

Січень

Тези

6. Емоційний комфорт дітей 2-3 роки. Дослідження.

Лютий

Дослідження

7. Здоров я і природа.

Березень

Конспект заняття

8. Маленькі дослідники.

квітень

досліди

9. Ігри з водою та піском.

травень

Поради

Питання №1.

Вікові можливості фізичного розвитку дитини та освітні завдання.

Третій рік життя є переломним у розвитку дитини. Саме у цей період відбуваються якісні зміни психіки дитини, що забезпечують поступовий перехід малюка у активну та діяльну особистість.
У середньому за рік маса тіла збільшується на 2 кг. (на кінець року дитина важить 14,8-15 кг.), а зріст - на 7-8 см. (у три роки зріст малюка становить 95-96 см.). Збільшуються фізичні можливості дитини. Так, удосконалюється діяльність нервової системи, тому період активного неспання тепер складає 6-6,6 годин. При цьому діти легко збуджуються та швидко стомлюються від одноманітних дій. З кожним днем вона стає все більш самостійною, у вчинках простежується причинно-наслідковий зв'язок, допитливість зростає щохвилини, Ваше спілкування стає все більш інформативним.

Вікові особливості дітей 2-3 років пов'язані з інтенсивним фізичним, інтелектуальним і емоційним розвитком. Особливості розвитку малюків в цьому віці - це імпульсивність бажань, залежність потреб від ситуації, неусвідомленість мотивів поведінки. Щодня світ навколо них стає все цікавішим і цікавішим.

.Показники фізичного розвитку:
має уявлення про здоровий спосіб життя, спостерігає за його проявами в найближчому оточенні, відчуває задоволення від власної спритності і рухливості;

• володіє руховими навичками і вміннями оптимальними для трирічної дитини, виконує елементарні спортивні вправи, орієнтується на можливості власного організму;
• знає свою статеву приналежність, має уявлення про відповідні їй особливості поведінки, правила догляду за тілом, волоссям і одягом;
• володіє основними навичками культурної поведінки під час їжі, доглядом за одягом і ігровим куточком;
• пам'ятає минулий негативний досвід взаємодії з небезпечними предметами, об'єктами природи, людьми, починає орієнтуватися в поняттях «корисний» - «шкідливий», «безпечний» - «небезпечний»;
• прагне дотримуватися норм товариських і доброзичливих взаємин з дітьми і дорослими.

У фізичному вихованні дітей застосовують загально розвивальні вправи для зміцнення м язів тулуба, рук та ніг. У дітей не можна вимагати чіткого виконання вправ , головне, щоб дитина робила їх з великою амплітудою, була активною, розуміла поставлену задачу перед нею, намагалась виконувати. У 2-3 роки дитина вже звикла жити за певним розпорядком. Їй комфортний традиційний режим дня, організм малюка пристосований до звичних форм неспання і прийому їжі. Будь-яке порушення звичайного розпорядку створює дискомфорт для малюка, викликає його протест: капризи, сльози, непослух. Тому батькам важливо поступово готувати дитину до майбутніх змін. Заздалегідь говорити про очікувані новини, попереджати, що скоро потрібно буде йти або зайнятися чимось іншим, в потрібний момент не авторитарно переривати гру, а поступово перемкнути увагу, зацікавити, «заговорити», змінюючи ситуацію і обстановку.

Всі заняття з фізичного виховання з дитиною, як і раніше, проводяться тільки в ігровій формі. Ігрові сюжети повинні бути захоплюючі й цікаві саме для Вашої дитини. Усі діти різні і індивідуально розвиваються, тому якщо Ваш малюк не вміє чогось, що може його друг-одноліток, не турбуйтеся - всьому свій час.

• якомога більше рухатися, освоюючи навколишній простір і пізнаючи власні фізичні можливості;
• перебирати і гратися з дрібними предметами і деталями (це чудово розвиває дрібну моторику, прекрасно сприяючи розвитку мозку і мови);
• повторювати всі почуті слова і інтонації, копіювати поведінку і реакції дорослих;
• грати якомога більше (можна сміливо сказати, що психологія дітей в 2-3 роки побудована на грі, адже гра - спосіб пізнання світу);

У практиці фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми дошкільного віку застосовують фізкультурні заняття різних типів:

1. Формувати елементарні уявлення про зв язок між людиною і природою та його вплив на здоров я.

2. Загартовувати організм дітей проводячи різноманітні оздоровчі заходи.

За освітніми завданнями, співвідношенням нового і знайомого програмового матеріалу виокремлюють:

мішані заняття (подається новий руховий матеріал та закріплюються раніше набуті уміння і навички; співвідношення знайомого і нового матеріалу на таких заняттях складає 3:1 або 4:1);

- заняття на закріплення й удосконалення рухових умінь і навичок, або тренувальні (будується на більш або менш знайомих вправах);

- контрольні заняття (проводяться за потребою в кінці місяця або кварталу, півріччя з метою перевірки рівня сформованості рухових умінь і навичок, спеціальних знань, розвитку фізичних якостей тощо).

Питання №2

Фізкультурно - оздоровчі заходи.

Формування основ здорового способу життя у дітей дошкільного віку передбачає широке використання у процесі організації дитячої життєдіяльності в дошкільних навчальних закладах комплексу різних засобів,серед яких: гігієнічні фактори (режим харчування, сну, діяльності й відпочинку, гігієна одягу, взуття, приміщень, обладнання тощо),фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту і туризму, праця), чинники природного середовища (повітря, сонце, вода). Поряд з традиційними засобами фізичного виховання, оздоровлення дошкільників у практиці роботи дошкільних закладів знаходять місце інші. Наприклад: фітбол-гімнастика - вправи з використанням м'яча, що має певні властивості (розмір, колір, запах, пружність), які застосовуються з оздоровчою метою; стретчинг - система вправ, заснована на статичних розтягненнях м'язів тіла і хребта, яка дає змогу запобігати порушенню постави, має оздоровчий вплив на весь організм, допомагає активізувати його захисні сили; горизонтальний пластичний балет - система партерних рухів, що виконуються у горизонтальних вихідних положеннях від положення лежачи у позі ембріона до положення стоячи на колінах, повільно і плавно, у супроводі класичної і сучасної музики у формі цілісних композицій.

Особливого значення набуває виважене використання таких гігієнічних чинників, як розпорядок життєдіяльності (дня), сон і харчування дітей.

Розпорядок життєдіяльності дітей у дошкільному закладі та вдома враховує вікові особливості розвитку і можливостей нервової системи вихованців, їхньої працездатності і втомлюваності, потреби у прийомах їжі тощо. З огляду на це він передбачає домірне віку, раціональне чергування харчування, сну, відпочинку і періодів неспання, різних видів діяльності упродовж дня. Розпорядок життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі носить орієнтовний, рекомендаційний характер. Залежно від індивідуальних потреб дитячого організму, з урахуванням специфіки ритму життєдіяльності в родинах він може варіюватися, але не за рахунок використання часу, відведеного для прогулянок, сну, харчування, ігор, на додаткову організовану навчально-пізнавальну діяльність понад спеціально відведені проміжки часу.

Сон. Сон дітей організовується у належних гігієнічних умовах (окреме ліжко, не дуже м'яка, завжди чиста постіль, свіже повітря у приміщенні) у всі пори року. Тривалість денного сну для дітей визначається санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів. Часові межі денного сну можуть бути подовжені чи скорочені залежно від можливих індивідуальних проявів стану здоров'я і самопочуття, особливостей нервової системи, попереднього емоційного чи фізичного навантаження на дітей.

Харчування. Правильна організація харчування передбачає надходження в організм дитини необхідних поживних речовин, якісної питної води у достатній кількості та правильному співвідношенні відповідно до фізіологічних потреб дитячого організму. Діти отримують харчування 3-4 рази на день залежно від часу перебування в дошкільному навчальному закладі, з обов'язковим є дотримання правил естетики харчування, виховання культури поведінки за столом, необхідних гігієнічних навичок, що відповідають віку та рівню розвитку дітей.

З метою повноцінного фізичного розвитку дітей, формування у них основ здорового способу життя шляхом оптимізації рухової активності і посилення опірності дитячого організму хворобам дошкільний навчальний заклад забезпечує проведення різнопланової фізкультурно-оздоровчої роботи у таких організаційних формах:

заняття з фізичної культури/плавання;

малі форми активного відпочинку під час організованої навчально-пізнавальної діяльності (фізкультурні хвилинки, фізкультурні паузи/динамічні перерви);

форми оптимізації рухової активності у повсякденному житті (ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, рухливі ігри, заняття фізичними вправами/фізкультурні комплекси на прогулянках, походи за межі дошкільного закладу/дитячий туризм, фізкультурні свята і розваги, самостійна рухова діяльність, дні й тижні здоров'я, індивідуальна робота з фізичного виховання);

загартувальні й лікувально-профілактичні процедури.

Заняття з фізичної культури/плавання

Заняття - цілеспрямована та унормована форма організованої навчально-пізнавальної діяльності з фізичної культури і формування основ здорового способу життя. Вони дають змогу систематично, послідовно формувати, закріплювати й удосконалювати рухові вміння і навички, розвивати фізичні якості, давати дітям спеціальні знання та прищеплювати потребу в повсякденних заняттях фізичною культурою, оптимізувати рухову діяльність.

Заняття з розвитку рухів проводиться з дітьми вже з першого року життя. На першому році життя такі ігри-заняття у формі комплексів фізичних вправ і масажу проводяться індивідуально й будуються окремо для малюків різних вікових підгруп: до 3-4 місяців, до 6 місяців, до 9 місяців, до 12 місяців. З дітьми другого року життя заняття з розвитку рухів проводяться двічі на тиждень тривалістю 10 хвилин. Педагог планує заняття окремо для дітей віком від 1 року до 1 року 6 місяців та від 1 року 6 місяців до 2 років. До 1 року 6 місяців залучають до занять по 2-4, старших - по 5-7 дітей.

Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться, починаючи з третього року життя. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності» тривалість занять з фізичної культури становить: для дітей третього року життя - 15 хвилин (заняття планується і проводиться з урахуванням поділу групи на вікові підгрупи: від 2 років до 2 років 6 місяців та від 2 років 6 місяців до 3 років), для дітей четвертого року життя - 15-20 хвилин, для дітей п'ятого року життя - 20-25 хвилин, для дітей шостого (сьомого) року життя - 25-30 хвилин, для дітей сьомого року життя, які не пішли до школи і продовжують здобувати освіту в умовах дошкільного навчального закладу, - до 35 хвилин.

Тривалість частин фізкультурного заняття (вступної, підготовчої, основної і заключної) та обсяг матеріалу не є сталими величинами, вони змінюються залежно від віку вихованців, поставлених програмових освітніх завдань, умов проведення заняття.

Обов'язкові умови проведення занять з фізичної культури: вологе прибирання і провітрювання приміщення, підготовка фізкультурного обладнання та інвентарю. Обладнання та інвентар мають бути безпечними у використанні, естетично привабливими, відповідати віку вихованців за розмірами, вагою тощо.

Питання №3

Малі форми активного відпочинку
під час організованої навчально-пізнавальної діяльності

Фізкультурні паузи (динамічні перерви) проводяться в перерві між малорухливими видами діяльності та організованими заняттями з метою зняття втомлюваності дітей шляхом залучення їх до виконання нескладних рухових вправ, рухливих ігор. Їх тривалість - до 10 хвилин.

Фізкультурні хвилинки проводяться на організованих навчально-пізнавальних заняттях, пов'язаних із тривалими статичними навантаженнями під час посиленої інтелектуальної, предметно-практичної, художньої діяльності. Будуються у вигляді короткотривалих комплексів фізичних вправ і дають можливість зменшити втомлюваність дітей, відновити їхню працездатність для подальшої успішної роботи. До комплексів фізкультурних хвилинок входять 3-4 вправи, кожна з яких повторюється 4-6 разів. Їх тривалість 1-2 хвилини.

Форми оптимізації рухової активності у повсякденному житті

Педагоги дошкільного навчального закладу мають спонукати дітей до рухової діяльності, регулювати їхню рухову активність, схвалювати намагання виявляти в ній самостійність, вольові зусилля. При цьому важливо враховувати руховий досвід кожної дитини, притаманний їй темп рухів, рівень рухливості, природні можливості та здібності.

У межах активного рухового режиму щоденний обсяг рухової активності становить до 3-х годин для дітей раннього віку, 3-4 години для дітей молодшого і середнього дошкільного віку, 4-5 годин - для старших дошкільників. Він досягається шляхом раціонального поєднання і чергування у часі, домірного віку добору різноманітних форм організації рухової діяльності дітей. Окрім занять з фізичної культури і плавання та малих форм активного відпочинку під час організованої навчально-пізнавальної діяльності, дитяча життєдіяльність наповнюється ще й такими.

Ранкова гімнастика - обов'язкова складова організації життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі. Вона сприяє поглибленню дихання, посиленню кровообігу, обміну речовин, розвитку різних груп м'язів, формуванню правильної постави, розгальмовуванню нервової системи після нічного сну, створює позитивний емоційний фон для подальшої діяльності у першій половині дня.

Вимогою до ранкової гімнастики у теплий період (з квітня по вересень) є проведення її на свіжому повітрі за сприятливих погодних умов, а в холодний період року - у добре провітреному приміщенні. Для підвищення опірності організму до несприятливих кліматичних умов одяг під час виконання вправ має бути полегшеним.

Комплекси вправ складаються з урахуванням можливостей і стану здоров'я дітей певного віку, а також їхніх індивідуальних особливостей. Вправи повинні бути прості та доступні для виконання, доцільно включати біг, ходьбу, стрибки, інші вправи для різних груп м'язів.

Тривалість ранкової гімнастики: для дітей третього року життя - 4-5 хвилин, четвертого року життя - 5-6 хвилин, п'ятого року життя - 6-8 хвилин, шостого (сьомого) року життя - 8-10 хвилин. Нові комплекси загальнорозвивальних вправ, види ходьби і бігу для ранкової гімнастики розучуються на заняттях з фізичної культури. Кожний комплекс чинний упродовж 2 тижнів, при цьому на другому тижні проводиться з ускладненнями (зміна чи введення атрибутів, інвентарю, зміна вихідних положень, темпу виконання, дозування, повна заміна окремих вправ тощо).

Гімнастика після денного снупроводиться з метою поступового зняття залишків гальмування у корі півкуль головного мозку, активізації фізіологічних процесів організму після поступового підйому дітей у спальній чи груповій кімнатах або залі. Комплекс такої гімнастики включає загальнорозвивальні вправи на різні м'язові групи із зміною вихідних положень та спеціальні вправи для формування стопи і постави. Тривалість від 6 до 9 хвилин залежно від віку дітей.

Враховуючи провідну роль ігрової діяльності в особистісному зростанні дітей, значне місце під час організації рухового режиму відводиться рухливим іграм. При їх доборі враховуються такі чинники: вік дітей, пора року, погодні умови, місце проведення (групове приміщення, зала, ігровий чи фізкультурний майданчик), місце в режимі дня (розпорядку життєдіяльності), наявність необхідного фізкультурного обладнання та інвентарю, інтереси дітей та ін.

Рухливі ігри включаються до різних форм роботи з дітьми (занять, свят, розваг, походів тощо) після їх попереднього розучування.

Їх проводять в усіх вікових групах щодня: під час ранкового прийому (1-2 гри малої і середньої рухливості), на прогулянках (мінімум 2-3 гри малої, середньої та високої рухливості), ввечері пропонуються 1-2 гри середньої та малої рухливості. Усього протягом дня проводиться мінімум 5-6 (у теплий сезон 6-7) рухливих ігор.

Протягом дня проводяться рухливі ігри різних видів: сюжетні й безсюжетні, ігри змагального типу, з елементами спортивних ігор (баскетбол, футбол, бадмінтон, настільний теніс, хокей з м'ячем і шайбою) та спортивних вправ (їзда на велосипеді й самокаті, катання на санчатах, ковзанах, ходьба на лижах), забав (серсо, кільцекид, кеглі) тощо. Навчання елементів більшості спортивних ігор і вправ спортивного характеру здійснюється на заняттях з фізичної культури, а закріплення - на прогулянках. З метою більш поглибленого засвоєння дітьми програмових елементів спорту у дошкільних навчальних закладах може організовуватися гурткова (секційна) робота за наявності затверджених в установленому порядку парціальних освітніх програм (відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 28.02.2013 № 1/9-152 «Про розроблення програм для дошкільної освіти»).

Заняття фізичними вправами/фізкультурні комплексиплануються і проводяться вихователями на період прогулянки у першій половині дня в ті дні тижня, коли немає фізкультурних занять за тижневим розподілом (розкладом) занять в межах організованої навчально-пізнавальної діяльності. Їхня основна мета - оптимізація рухового режиму денної прогулянки, активне поєднання рухів з оздоровчим перебуванням дітей на свіжому повітрі, закріплення і вдосконалення набутих рухових умінь і навичок та розвиток фізичних якостей у змінених, варіативних умовах. Проводиться зазначена форма роботи у всі пори року за сприятливих погодних умов. Рекомендовані різноманітні варіанти їх проведення: у формі спрощених занять-тренувань, сюжетних та ігрових занять, окремих «ланцюжків» вправ з основних рухів з використанням «смуги перешкод», іншого наявного на ігрових і фізкультурному майданчиках обладнання.

Питання № 4

Фізкультурні розваги.

Фізкультурні розваги проводяться, починаючи з раннього віку (третього року життя) один-два рази на місяць, переважно у другій половині дня. Тривалість фізкультурних розваг дещо перевищує рекомендовану тривалість фізкультурних занять і становить: для дітей раннього віку - 15-20 хвилин, молодшого дошкільного - 20-25 хвилин, середнього дошкільного - 25-30 хвилин, старшого дошкільного віку - 30-40 хвилин. Місцем їх проведення може бути фізкультурна чи музична зала, групова кімната, фізкультурний чи ігровий майданчик, лісова або паркова галявина, берег водоймища тощо.

Обов'язковою є участь кожної дитини в розвазі. Щоб забезпечити оптимальні фізичні, психічні, емоційні навантаження, плануючи розваги передбачається раціональне чергування ігор з різними ступенями навантаження, колективних, масових - з іграми підгрупами чи індивідуальними (конкурси, атракціони), складніших за правилами і руховими завданнями ігор - з простішими, розважального характеру. У фізкультурних розвагах для дітей старшого дошкільного віку можуть переважати естафети, конкурси, атракціони, а також використовуватися ігри та вправи спортивного характеру.

Підсумком проведеної роботи з навчання плавання також є свята та/чи розваги на воді (один-два рази на рік).

Дні здоров'я організовуються один раз на місяць, починаючи з третього року життя. Цей день насичується різноманітними формами: загартувальні та лікувально-профілактичні процедури, дитячий туризм, фізкультурне свято або розвага, самостійна рухова діяльність, рухливі ігри на прогулянках, фізкультурні заняття, заняття валеологічного змісту і безпеки життєдіяльності, дидактичні ігри відповідного змістового спрямування тощо. Більшість із зазначених форм роботи бажано проводити на свіжому повітрі.

У день здоров'я вся освітня робота пов'язується з темою здоров'я і здорового способу життя (бесіди, читання художньої літератури, ігрова, пізнавальна, трудова, самостійна художня діяльність тощо). Програма дня здоров'я передбачає як загальні для всього дошкільного закладу заходи, так і розраховані на кожну вікову групу.

Тижні здоров'я організовуються так, як і дні здоров'я, проводяться щоквартально, вдало інтегруються у програму дитячої життєдіяльності в канікулярні періоди. Програма тижня здоров'я розраховується на кілька днів.

До участі у заходах днів і тижнів здоров'я активно долучаються батьки вихованців, відомі спортсмени, співробітники служби з надзвичайних ситуацій, медичні працівники тощо.

Самостійна рухова діяльність як форма активізації рухового режиму проводиться з дітьми щодня під час ранкового прийому, денної та вечірньої прогулянок, у вільний час, відведений для самостійної діяльності дітей між основними режимними процесами тощо. Вона може розгортатися як у приміщенні, так і на майданчику, у природних умовах за межами дошкільного навчального закладу.

Організовуючи самостійну рухову діяльність, слід враховувати індивідуальні особливості здоров'я і фізичний розвиток, функціональні можливості організму конкретної дитини.

Неодмінні умови її організації (прийоми непрямого, опосередкованого керівництва): систематична попередня робота з дітьми з метою формування у них необхідного рухового досвіду, врахування рівня фізичної підготовки, обізнаності про техніку виконання рухів, правил рухливих ігор та способів взаємодії між учасниками, призначення і використання фізкультурного й спортивного інвентарю, обладнання тощо; створення предметного оточення, яке б спонукало дітей до рухової діяльності, конкретизувало її зміст, забезпечувало динамічну зміну самостійних занять вправами та іграми залежно від інтересу, бажань, задумів вихованців. Доцільно періодично змінювати пропонований набір обладнання та інвентарю, вносити нові компоненти до предметного оточення, забезпечити дітям можливість вільного доступу до обраних предметів та використання їх у самостійній руховій діяльності, не заважаючи іншим дітям.

Під час самостійної рухової діяльності дошкільнят педагоги мають передбачити застосування прийомів прямого, безпосереднього керівництва, які б сприяли її розгортанню, надавали їй організаційної стрункості й змістовності. наприклад: допомогти дітям з'ясувати задум діяльності, вибрати вправи чи ігри, потрібний інвентар, об'єднатися для спільних дій за уподобаннями, підготувати місце для самостійної рухової діяльності, при потребі - показати окремі дії, підстрахувати дитину тощо. Щоб забезпечити оптимальні фізичні навантаження, важливо чергувати самостійні рухові дії дітей за видом чи способом руху, ступенем навантажень та активні рухи з короткочасним відпочинком, мотивуючи вчасну зміну динамічних занять і статичних положень.

Індивідуальна робота з фізичного виховання як самостійна форма роботи проводиться у вільний час, відведений для самостійної діяльності дітей, індивідуально або з підгрупами по двоє-четверо дітей. Мета - ознайомлення, поглиблене розучування і закріплення навичок їх виконання, усунення відставань у розвитку фізичних якостей. Враховуючи стан здоров'я, фізичний розвиток, підготовленість та інтереси дітей, педагог визначає мету індивідуальної роботи, добірку потрібного обладнання, інвентарю.

Важлива умова для забезпечення повноцінної рухової активності у повсякденні - створення розвивального предметно-ігрового середовища. Воно має бути розвивальним, раціонально облаштованим, домірно насиченим, динамічним (змінюваним) і не лише служити фоном для епізодичних рухових дій, а бути стимулом, спонуканням для розгортання та активізації дитячої рухової діяльності (організованої педагогом та самостійної). З цією метою ігрові майданчики вікових груп, фізкультурна зала і фізкультурний майданчик дошкільного навчального закладу мають бути оснащені достатнім набором фізкультурного обладнання відповідно до чинного Типового переліку обов'язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок для дошкільних навчальних закладів з урахуванням специфіки планування приміщень і ділянок, можливостей фінансування тощо.

Питання № 5

Загартувальні й лікувально-профілактичні процедури

Загартувальні процедури - система заходів, спрямованих на підвищення опірності організму дітей, розвитку у них здатності швидко й без шкоди для здоров'я пристосовуватися до змінних умов навколишнього середовища.

У дошкільних навчальних закладах застосовуються два види загартувальних заходів: повсякденні та спеціальні. До повсякденних належать: відповідний температурний режим і провітрювання приміщень, прогулянки на свіжому повітрі за різних погодних умов, використання прохолодної води для миття рук, обличчя, полоскання рота після прийому їжі тощо.

Спеціальні загартувальні процедури - повітряні й сонячні ванни, різноманітні спеціально організовані водні процедури (наприклад: сухе та вологе обтирання окремих частин і всього тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, тіла, купання у басейнах), сон при відкритих фрамугах, на свіжому повітрі тощо. За наявності умов проводяться й інші спеціальні загартувальні процедури: ходьба босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску, змочених у розчинах морської солі килимках тощо. При використанні спеціальних процедур температура води, повітря поступово знижується, тривалість впливу сонця, води і повітря поступово зростає відповідно до встановлених норм.

Усі загартувальні процедури включаються до системи оздоровлення за призначенням лікаря та згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров'я і самопочуття дітей. Проводять їх з дітьми педагоги за умови постійного контролю норм загартування і аналізу ефективності з боку медичних працівників.

Ці ж вимоги висуваються й до проведення спеціальних лікувально-профілактичних процедур: фітотерапії (вживання фіточаїв, овочів, що містять фітонциди, фруктів, промивання носа і полоскання горла відварами і настоями лікарських трав, розчинами морської солі тощо), ароматерапії, лікувальної фізкультури і масажу, фізіотерапевтичних процедур та ін. Призначення відповідно до індивідуальних показань, процес проведення лікувально-профілактичних процедур, облік і контроль за якістю та оздоровчим ефектом покладається на медичних працівників та керівника дошкільного навчального закладу.

Залучення дітей до усіх зазначених вище організаційних форм і заходів фізкультурно-оздоровчої роботи базується, в першу чергу, на даних вивчення індивідуальних особливостей стану здоров'я і фізичного розвитку кожної дитини, яке проводиться у дошкільному навчальному закладі під час медичних оглядів дітей. На основі цих даних з урахуванням висновків лікарів за місцем проживання, лікування, медичного консультування дітей, лікар і медична сестра дошкільного закладу розподіляють вихованців за медичними групами (групами здоров'я), фіксують висновки і рекомендації щодо участі дітей у фізкультурно-оздоровчих заходах, формах освітньої роботи з фізичного розвитку і виховання в індивідуальних медичних картках та доводять їх до відома батьків вихованців і педагогів. Залежно від встановленої медичної групи та індивідуальних призначень вихователі, інструктори з фізичної культури і плавання забезпечують відповідний ступінь участі кожної дитини в системі фізкультурно-оздоровчої роботи, оптимальний рівень фізичних, психічних, емоційних навантажень для неї. Розподіл дітей за медичними групами переглядається що півроку з метою уточнення, корекції призначень і вирішення питання про можливе переведення дитини з однієї медичної групи до іншої (наприклад, з підготовчої до основної).

Основним результатом якісного виконання всіх завдань з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку є покращання фізичного стану дитини, її фізичного розвитку, підвищення захисних властивостей та стійкості організму до різних захворювань, опірності до негативних умов зовнішнього середовща.

Питання № 6

Емоційний комфорт дітей 2-3 роки. Дослідження.

Метою даної роботи є створення умов для ознайомлення і детального вивчення дітьми особливостей світу емоцій, способів пізнання і адекватного вираження свого емоційного стану і настрою, сприйняття і розуміння проявів емоцій оточуючих, вміння управляти спалахами негативних емоцій, а також профілактика наявності емоційного негативного фону.

Завданнями були:

• Створення можливостей для розпізнання своїх та емоцій інших доступними засобами самовираження;
• Формування у дітей умінь та навичок практичного володіння вираженням виявів емоційних виражень спілкування (міміка, жест, пантоміма);
• Розвиток почуття співпереживання, краще розуміння себе та інших;
• Корекція небажаних індивідуальних особливостей, негативних емоційних проявів, поведінки, настрою;
• Підвищення рівня самоконтролю щодо свого емоційного стану в ході спілкування з оточуючими, формування терпимості до думки співрозмовника;
• Удосконалення стану розвитку вищих психічних функцій пам'ять, увага, мислення, уява, розвиток сприйняття;
• Зняття психом'язової напруги;
• Формування адекватної самооцінки;
• Вчити регулювати свою поведінку і емоційний стан різними способами, коригувати психоемоційного стану.

Основними засобами та методами обирала:

• Етюди
• Вправи
• Ігри
• Бесіди
• Читання художніх творів
• Аналіз заданих ситуацій
• Розповідь дорослого
• Інсценування
• Зображувальна діяльність
• Фізичні вправи

Складовими системи засобів є тематичні та практичні блоки на кожний тиждень. До системи роботи входять мета, засоби, завдання системи роботи. Практичний блок описує зміст, форми, методи і прийоми системи засобів ефективного впливу на емоційний розвиток дітей дошкільного віку.

На першому етапі системи роби проводились заходи по ознайомленню з базовими емоційними станами та особливостями їх прояву.

Тиждень № 1.

Тема: Розвиток навичок диференціації дітьми складових елементів еталона емоцій.

Ціль: Навчити дітей, називаючи емоцію сприймати та вміти відображати її чітко відповідно назві та мімічним її проявам.

Вправа «Мої емоції»

Мета: Вчити знаходити зв'язок між мімічним проявом і емоційним самопочуттям та диференціювати мімічні емоційні вияви з їх назвами, розвивати уважність, спостережливість, пам'ять.

Хід

Розгляд власної міміки перед дзеркалом. Усвідомлена зміна виразу обличчя і відповідь дитини на питання дорослого: «Яку емоцію ти зобразив» «Що тепер відчуваєш?»

Рефлексія: обговорення виконаної вправи, диференційний аналіз емоційних проявів дітей в розіграній ситуації та спільне підбиття підсумків

Гра «Зіпсований телевізор»

Мета: закріпити знання про виявлення емоцій, навчити експресувати різні емоційні реакції, розвивати вміння розпізнавати емоції інших, увагу, мислення, пам'ять.

Вихователь пояснює правила гри: Діти зараз всі, крім одного, закривають очі, «сплять», до тих пір, поки вас не збудить ваш сусід. Він покаже вам емоцію, яку показав йому учасник який сидить поряд, а ви маєте показати цю ж саму емоцію наступній дитині. Ведучий мовчки показує дитині яка не спить яку-небудь емоцію за допомогою міміки і жестів. Цей учасник, «розбудови» другого гравця, передає побачену емоцію, як він її зрозумів, теж без слів. Далі другий учасник «будить» третього і передає йому свою версію побаченого. І так поки всі не «прокинуться».

Після цього ведучий опитує учасників гри, починаючи з останнього і закінчує першим, яку емоцію, на їхню думку, їм показували. Так можна знайти ланку, де відбулося спотворення інформації, або переконатися, що «телевізор» був повністю справний.

Питання для обговорення:

За якими ознаками ти визначив саме цю емоцію?

Як ти думаєш, що завадило тобі правильно зрозуміти її?

Чи важко було тобі зрозуміти іншого учасника?

Що ти відчував, коли зображував емоцію?

Така гра дає можливість нам зрозуміти які емоції дитина добре розуміє, а в яких зовсім плутається, також під час бесіди та обговорення з дітьми проявів цих емоцій, про способи їх розпізнання, вихователь має можливість в незрозумілих чи наплутаних, у дітей ситуаціях, дати правильні поняття дітям про ті чи інші емоції та співвіднести назви емоцій з їх мімічними проявами.

Рефлексія: обговорення виконаного завдання, диференційний аналіз емоційних проявів дітей в розіграній ситуації та спільне підбиття підсумків.

Повторення та закріплення пройденого матеріалу, актуалізація набутих знань, умінь, навичок.

Тиждень № 2

Тема: Формування емоційного відгуку на вплив однолітків, батьків та дорослих

Ціль: розвиток процесу формування емоційної поведінки під час взаємодії з оточуючими.

Вправа «Ток»

Мета: розвиток техніки виразних рухів емоції задоволення і радості. Розвиток пам'яті. Зняття психічної напруги. Заспокоєння і організація збуджених дітей.

Я передам вам свою дружбу, і вона перейде від мене до Вані, від Вані до Олі і т.д., і, нарешті, знову повертається до мене. Я відчуваю, що дружби стало більше, так як кожен з вас додав частинку своєї дружби.

Рефлексія: обговорення виконаної вправи, диференційний аналіз емоційних проявів дітей в розіграній ситуації та спільне підбиття підсумків.

Гра «Я радію, коли ...»

Мета: навчити висловлювати емоційні переживання дітей, виховувати увагу, пам'ять, організованість.

Педагог: «Зараз я буду називати по імені одного з вас та кидати йому м'ячик і ви маєте, наприклад: « Даня, скажи нам, будь ласка, коли ти радієш? ». Даня повинен буде зловити м'ячик і сказати: «Я радію, коли ...»

Даня розповідає, коли він радіє, а потім кидає м'ячик наступного дитині і, назвавши його по імені, в свою чергу запитає: « (Ім'я дитини), скажи нам, будь ласка, коли ти радієш»

Цю гру можна урізноманітнити, запропонувавши дітям розповісти, коли вони засмучуються, дивуються, бояться. Такі ігри можуть розповісти вам про внутрішній світ дитини, про його взаємини як з батьками, так і з однолітками.

Рефлексія: обговорення виконаної вправи, диференційний аналіз емоційних проявів дітей в розіграній ситуації та спільне підбиття підсумків.

Повторення та закріплення пройденого матеріалу, актуалізація набутих знань, умінь, навичок.

Тиждень № 3

Тема: Способи визначення емоційних проявів інших людей (мова, поза, міміка, жести..)

Ціль: ознайомити з емоційними проявами та навчити їх виражати

Гра «Мій улюбленей актор»

Мета: вчити розпізнавати особливості вираження емоцій, вміння відтворювати їх, розвивати увагу, спостережливість, пам'ять

Хід гри

Показ дітям уривку з улюбленого мультфільму після чого вони мають назвати та відобразити побачену емоцію героя, та назвати ситуації в яких цю емоцію доцільно виявляти.

Рефлексія: обговорення виконаного завдання, диференційний аналіз емоційних проявів дітей в розіграній ситуації та спільне підбиття підсумків

Етюд: Фокус

Мета: вчити особливостям вираження подиву

Хлопчик дуже здивувався: він побачив, як фокусник посадив у порожню валізу кішку і закрив її, а коли відкрив валізу, кішки там не було. З валізи вистрибнула собака. Як ви думаєте яку емоцію виражав хлопчик? Чому?

Братик і сестричка пішли з батьком рибалити на човні. Посеред річки вони побачили жовту квітку з великими зеленими пелюстками. Оскільки діти ніколи не бачили такої чарівної квітки, то попросили батька підплисти щоб роздивитись квітку ближче. Наблизившись до квітки, дівчинка побачила прекрасного метелика. Як ви думаєте, що дівчинка відчула в той момент, коли побачила метелика?

Рефлексія: обговорення даних ситуацій, та емоційних реакцій їх героїв.

Повторення та закріплення пройденого матеріалу, актуалізація набутих знань, умінь, навичок.

На другому етапі системи заходів проводилась корекційна робота відносно емоційних проявів дітей молодшого дошкільного віку.

Тиждень № 4

Тема: Засоби корекції високої збудливості

Цілі: вчити концентрації уваги на одній справі, виховувати стриманість, емоційний спокій та врівноваженість, розвивати увагу, пам'ять мислення.

Гра «На галявинці»

Мета: вчити прийомам саморосслабления, зняття напруги, розвивати інтерес дітей до вивчення самих себе, розвивати навички релаксації.

Педагог: «Давайте сядемо на килим, закриємо очі і уявімо, що ми знаходимося в лісі на галявині. Лагідно світить сонечко, співають пташки, ніжно шелестять дерева. Наші тіла розслаблені. Нам тепло і затишно. Розгляньте квіти навколо себе. Який квітка викликає у вас почуття радості? Якого він кольору? ».

Після невеликої паузи педагог пропонує дітям відкрити очі і розповісти, чи вдалося їм уявити галявину, сонечко, спів птахів, як вони себе відчували під час проведення цієї вправи. Чи побачили вони квітка? Який він був? Дітям пропонується намалювати те, що вони побачили.

Рефлексія: обговорення процесу гри, диференційний аналіз емоційних проявів дітей в розіграній ситуації.

Вправа "Малюємо настрій"

Мета: навчити дітей відображати настрій в данний демонструвати та інтерпретувати його графічно

1. Виконання малюнка на тему: "Мій настрій зараз".

Кожен малює емоцію, яку він хоче. Після виконання завдання діти мають вгадати, який настрій намагався передати автор малюнку.

Рефлексія: обговорення процесу гри, диференційний аналіз емоційних проявів дітей в розіграній ситуації.

Повторення та закріплення пройденого матеріалу, актуалізація набутих знань, умінь, навичок.

Питання №7

Здоров я і природа.

Дитина дошкільного віку активно пізнає всі сфери людського життя, а особливо цікавиться природним середовищем. Її допитливість охоплює все: від способу життя найдрібнішої комахи до влаштування Всесвіту. Завдання педагогів - не лише пояснити дитині, чому небо блакитне, а трава зелена. Потрібно також навчити її цінувати й оберігати природні ресурси, усвідомлювати наслідки своєї діяльності для довкілля.

Бути обізнаною з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, у якому взаємодіють повітря, вода, ґрунт, рослини, тварини, люди, Сонце, Місяць тощо усвідомлювати їх значення для діяльності людини, для себе сприймати природу як цінність виокремлювати позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи довільно регулювати власну поведінку в природі усвідомлювати себе частиною великого світу природи знати про залежність власного здоров'я, настрою, активності від стану природи, її розмаїття й краси виявляти інтерес, бажання та посильні вміння щодо природоохоронних дій знати про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування, чистоти природного довкілля, заощадливого використання природних багатств, використання води, електричної та теплової енергії в побуті докладати домірних зусиль для збереження, догляду та захисту природного довкілля.

Дітей 2-х, 3-х років життя знайомлять з рослинами, тваринами, явищами неживої природи, привчають відокремлювати їх в просторі, виділяти і правильно називати деякі прикмети рослин (забарвлення листя, квітів), рух і голоси тварин. При цьому у дітей удосконалюються аналізатори (очний і слуховий), розвивається інтерес і увага до побаченого, формується добре відношення до них.

В процесі ознайомлення дітей з природою в дитячому саду використовують різні методи:

• наочні (спостереження, демонстрація фільмів, дивитись картини);
• практичні (ігровий метод, праця);
• елементарні (досліди);
• словесні (розповіді вихователя, читання художніх творів, бесіди).

Заняття - це основна форма організації дітей при ознайомленні з природою. Заняття проводять в певні години по розробленому плану, згідно програми. Заняття будують так, щоби в процесі ознайомлення з природою здійснювався розвиток пізнавальна здатність і мова дітей, виховання інтересу і любові до природи. Головне в занятті - це засвоєння всіма дітьми програмного матеріалу.

Екскурсія - це заняття, на якому діти знайомляться з природою в звичайних умовах: в лісі, на полі, в саду, в гаю.

Щоденні прогулянки широко використовують для ознайомлення дітей всіх вікових груп з природою. Вони можуть носити характер невеликих екскурсія, під час яких вихователь проводить огляд ділянки, організує спостереження за погодою, сезонними змінами в житті рослин і природи.

Ознайомлення дітей з природою в дитячому саду вимагає постійного безпосереднього спілкування з нею. Однією із умов, яка забезпечує це, є організація в дитячому саду кутка природи. Кожна вікова група повинна мати свій куток природи. Працю і спостережливість дітей за рослинами і тваринами в кутку природи організовують протягом року. Праця в кутку природи проводиться щоденно в години, відведені для праці.

Діти спостерігають за рослинами і привикають до бережливого ставлення до них, оволодівають елементарними трудовими привичками, привчаються до спільної праці з дорослими, одне з одним, а потім самостійно. Організація праці дітей залежить від віку. В першій молодшій групі діти тільки спостерігають, як вихователь доглядає за рослинами, а в другій молодшій групі вони самі приймають участь в цій роботі. В середній групі всі виконують окремі доручення вихователя. В старших групах їх виконують чергові під наглядом вихователя. В підготовчій групі, крім чергових, діти ведуть індивідуальні спостереження за рослинами і тваринами.

В кожному дитячому саду є своя ділянка, на якій діти проводять більшу частину часу, особливо в теплу пору року.

Ділянка - це місце для ігор, прогулянок, занять, спостережень за рослинами і тваринами протягом всього року.

На земельній ділянці діти працюють після денного сну. Організація праці залежить від виду роботи, віку дітей і пори року. Наявність на ділянці дерев, кущів, городу, квітника, плодово-ягідних посаджень має велике виховне значення. Діти разом з вихователем вирощують рослини, доглядають за ними, одержують конкретне уявлення про їх ріст і розвиток. В процесі догляду за рослинами у них виробляється уміння правильно користуватись простими знаряддями по обробці землі і догляду за рослинами, формується бережливе відношення до природи.

Красиво оформлена ділянка, правильно підібрані декоративні рослини мають великі значення для естетичного виховання.

В. Сухомлинський говорив, що екологічна освіта і виховання покликані забезпечити підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозв'язок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства і кожної людини зокрема, виробити потребу в спілкуванні з природою та сформувати прагнення брати активну участь у поліпшенні довкілля. Передумовою цього є екологічні знання, а результатом - екологічний світогляд.

Конспект - заняття до теми.

Ранній вік.

Сфера життєдіяльності: «Культура», «Природа».

Пріоритетні лінії розвитку: пізнавальний, мовленнєвий, фізичний.

(3-й рік життя).

Тема: « Пригоди сонячного зайчика».

Програмовий зміст: заохочувати дітей до участі в руховій діяльності разом з дорослими та однолітками. Вчити слухати та розрізняти звуки музичних інструментів. Викликати пізнавальний інтерес до ігрових вправ, які проводить вихователь.

Матеріали: іграшковий котик, миска з водою, дитячі музичні інструменти, гімнастичні палиці.

Підготовка дітей: Діти володіють певними знаннями про життя тварин, вивчали про них віршики, потішки. В повсякденному житті діти приймають участь в іграх з водою.

Хід:

• Малята, сьогодні у нас незвичайне заняття. До нас у гості завітав сонячний зайчик. Він із вами вітається. Добрий день, дівчатка!
• Добрий день, хлоп'ятка!
• Чомусь наш сонячний зайчик засумував. Виявляється у нього трапилась біда - він заблукав і не знає дороги до дому. Давайте допоможемо йому!

(Діти йдуть по групі. На імпровізованій доріжці сидить котик).

- Хто це сидить на доріжці? (Котик).

- Доторкніться до нього, погладьте і скажіть, який котик? (Волохатий, пухнастий).

- Молодці. А хто знає, як мурчить котик? (Няв, - няв).

- Дітки, давайте ми з вами пригадаємо віршики про котика:

Киця, киценько, тікай!

На доріжку не сідай.

Наша дівчинка піде,

Через кицю упаде.

Плаче котик на морозі,

Бо йому померзли ноги.

Ходи котику до хати -

На лежанці будеш спати.

- Діти, а чи знаєте ви, що любить їсти котик?

- А ще він дуже любить рибку. Ось і цей котик сидить біля водички і хоче виловити рибку. Але щось йому дуже важко це зробити. Давайте ми разом з котиком половимо рибку!

ІГРИ З ВОДОЮ «ЗЛОВИ РИБКУ».

(Діти за допомогою спеціальних сачків виловлюють гумові рибки).

- Молодці, малята, ви наловили багато рибки! Котик залюбки поласує нею.

- Поки ви ловили рибку для котика, напевно, трохи стомились. Давайте трішки відпочинемо.

Чорні вушка у кота -

Краса, ой краса!

(Показують вуха.)

Спинка вигнута дугою.

(Вигинають спинку.)

Чорний хвіст стирчить трубою.

Білі валянки на лапах,

(Нахиляються, показують на ноги.)

Він в них ходить

Тихо в хаті. Няв!

- От ми і відпочили, тепер можна вирушати далі. Ой, малята, бачу, що подорож наша ще не закінчена. На нас чекає сюрприз! (Показую дітям мішечок).

- Щось він не легкий, мабуть, в ньому щось є. (По черзі виймаю дитячі музичні інструменти).

- Що це? (Барабан)

Ой купив собі Іван

Дуже гарний барабан.

В барабан Іванко грає

«Бух» та «Бах» скрізь лунає.

-А що це за дивний інструмент? (Дзвіночок).

Дінь - дзень, дінь - дзень,

Дзвонить дзвоник цілий день.

Мабуть, кличе нас дзвіночок

Щоб ішли ми у таночок.

- А це що? (Брязкальце).

- Давайте, діти, ми з вами пограємось з цими іграшками.

ГРА «ВІДГАДАЙ, ЩО ЗВУЧИТЬ?»

(Пропоную дітям із закритими очима відгадати на слух, який саме звучить музичний інструмент ).

• Молодці, малята ви добре впорались із завданням. А он там за гіркою видніється хатинка сонячного зайчика. Тож давайте попрощаємося з сонячним зайчиком.
• До побачення, сонячний зайчику! До нових зустрічей!

Література:

• Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»/ Наук. керівник Кононко О. Л. - К.: Світич, 2008.- 430с.
• Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»/ Наук. керівник Кононко О. Л. - К.: Світич, 2008. - 209с.
• Зернятко. Програма розвитку та виховання дитини раннього віку/ Під ред.. О. Л. Кононко. - К.: Кобза. 2004. -191 с.
• Методичні рекомендації до програми розвитку та виховання дитини раннього віку « Зернятко »/ Під. Ред.. О. Л. Кононко. - К.: Кобза. - 188 с.
• Венгер Л. А. и др. Воспитание сенсорной культуры ребенка от рождения до 6-ти лет.- М.: Просвещение, 1988. - 144 с.
• Воспитание и обучение детей раннего возраста/ Под ред. Л. Н. Павловой. - М.: Просвещение, 1986. - 321 с.